Всегда, приезжая на природу, наслаждаюсь звуками... Птички, жабки, шелест листьев... Разве не чудо? И главное ЭТИ звуки можно услышать только за пределами шумного города! Неужели приятно заглушать их громкой музыкой? Ведь свои любимые записи можно слушать дома, в машине, на работе, в наушниках - где угодно, в конце концов! А звуки леса, реки или поля - только там... Так почему я, приехавшая отвлечься и расслабиться, должна слушать орущую попсу и шансон (ибо именно эти жанры преобладают в репертуаре "любителей природы") ???
перший фото-пост про Умань уже почитали-подивилися, думаю настав час іти дальше. Наступною нашою зупинкою була Калинівка, шо находиться під Миколаєвим. На здивування всім, час там зупиняється на всіх годинниках, так як пробули ми там майже три дня, а час пройшов наче одна насичена година.
перший фото-пост про Умань уже почитали-подивилися, думаю настав час іти дальше. Наступною нашою зупинкою була Калинівка, шо находиться під Миколаєвим. На здивування всім, час там зупиняється на всіх годинниках, так як пробули ми там майже три дня, а час пройшов наче одна насичена година.
Недавно по делам пришлось побывать в Бахчисарае. Когда все было сделано, решила возвращаться домой, но опоздала буквально на несколько минут на электричку. На автобусе ехать не захотела, решила дождаться следующий электрички. Но так как до нее было два с половиной часа, недолго думая пошла, гулять по городу и сделать несколько фотографий своих любимых уголков города. Благо Бахчисарай город маленький и за несколько часов его можно обойти пешком вдоль и поперек.
Вот тут в интернете еще нашла несколько легенд о происхождении самого Бахчисарая и Свято-Успенского монастыря.
Якщо не найцікавішим, то, безперечно, найоригінальнішим туристичним маршрутом в українських Карпатах є мандрівка Карпатським трамваєм. Карпатський трамвай - це невеличкий потяг із двох вагончиків, що їздить вузькою колією на Івано-Франківщині. Основний маршрут пролягає від селища Вигода Долинського району та, звиваючись понад річкою Мізунка, протягається майже до села Сенечів, що поряд Закарпатською областю. Грубий маршрут можна побачити на наступній мапі, де колія Карпатського трамваю позначена товстою червоною лінією. З цієї ж мапи можна отримати уявлення про місцезнаходження шляху трамвайчика серед Карпат.
Вінницький міський парк ім.М.Горького є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (площа 40 га). Важко уявити сьогодні місто без парку. Парк завжди чудовий в літньому, молодому вбранні зеленого листя і залитий золотим промінням весняного сонця, в сяйві іскристих наметів снігу, і в жовтогарячих кольорах красуні-осені. В Україні існують чимало куточків відпочинку, парків та міських садів, але одним з найкращих серед них є Вінницький. Це обличчя і посмішка міста, це організатор дозвілля, вихователь і виконавець багатьох інших функцій культурно-масових заходів міста.
Несколько предыдущих лет я не имела возможности выбраться на природу в это волшебное время... И очень страдала. Но в этом году мне посчастливилось провести Купальскую ночь просто замечательно! Я в экстазе! :) Прыжки через костёр, купание обнаженной в лунной дорожке от молодого месяца, пускание венков и падающие звёзды! ЛЯПОТА!!!!
Хочу, пользуясь случаем, обратиться к всем тем, к кому не пришло понимание значение эволюции гигиены человеческого тела. Я имею в виду: ЛЮДИ! почему вы такие вонючие в метро? возможно вы издаете зловоние и не только в метро, но меня инересует именно эта, указанная выше ситуация. То есть я не понимаю вот чего: неужели вы это не чувствуете? неужели Ваши подмышки настолько дальше от ваших носов чем от моего? неужели вы не чувствуете этот кислый духманище, который от вас разносится? Мать вашу, вы портите экологию похлеще, чем металлургические заводы...хотя они и не ездят в метро..но вернемся к теме. Так вот, способом легкого подсчета я определила, что за 5грн за мыло 20грн за дезодорант и 100 грн за майку вы можете лишить меня и массы окружающих вас людей этого конвульсионного экстаза по утрам...ну неужели это так много? и куда смотрят ваши жены епрст...короче я высказалась...пойду кормить мужа - он у меня пахучий вам на радость...
По дорозі до anatoleach (справджнє імя АнаТолік) ми вирішили заїхати в парк Софіївка шо находиться в Умані, так як наш шлях всерівно проходив повз Умань, то "не заїхати туда - зустріти ГАЇшника". Наразі виставляю просто фото-звіт з коментарями (шоб не було сухо і тємно аудиторії), а саму пісульку із враженням чекайте в скорому майбутньому, як тіки наберусь терпіння і натхнення, бо писати є багато про шо.
По дорозі до anatoleach (справджнє імя АнаТолік) ми вирішили заїхати в парк Софіївка шо находиться в Умані, так як наш шлях всерівно проходив повз Умань, то "не заїхати туда - зустріти ГАЇшника". Наразі виставляю просто фото-звіт з коментарями (шоб не було сухо і тємно аудиторії), а саму пісульку із враженням чекайте в скорому майбутньому, як тіки наберусь терпіння і натхнення, бо писати є багато про шо.
Сюди затягує зовсім не суперлайнери, не авіаносців чи ще там якісь види потужної сучасної техніки... Тут пропадають суперлюди. Це місце сповнене містики, і це зовсім не жарт... Це Калинівка Миколаївської області!!!
Писати про цю фантастичну місцевість можна багато, а оскільки з часом в мене нефонтан, розповім лише про тих, хто населяє цей загублений рай... (Решта інформації чекайте від Моді ;)
Недавно подала доки на второе высшее образование. В конце августа поступление. Снова буду студенткой, если поступлю, конечно. Очно-заочной студенткой, но все же. Блоггеры, у кого какое мнение по поводу 2-го, 3-го и т.д. образования??? Просьба высказаться!
Вроде бы всего в 3-5 часах пути, рядом с навязчивым и набившим оскомину Египтом находится чудо-страна, древний памятник под белым солнцем пустынь - Иордания. По суше из Египта к "чуду" не добраться - там протянул Эйлатскую лапу к Красному морю Израиль, страна, само существование которой до сих пор де-юре даже непризнанно многими арабскими государствами, однако не считаться с которой в регионе де-факто нельзя.
Согласно множеству путеводителей и туристических интернет-ресурсов добраться в Иорданию по Красному морю на пароме несложно. Но, поверьте, есть ньюансы... ;-)Читать дальше...
Українські землі, перебуваючи в складі Російської імперії,все ж залишались дуже відмінними від решти територій.Про це свідчать записи різних іноземних мандрівників що в ті часи перебували там. Велику вартість мають спогади данського посла Юля Юста, що в роках 1709-1712 був у Росії, а в році 1711 переїздив через цілу Україну. Посол не тільки докладно описує свою подорож, але робить широкі порівняння життя, побуту і культури України Мазепиної доби з життям Московщини. І хоч данський посол перебував на Московщині в характері представника союзної держави, то все таки опис життя і побуту московського народу зовсім не є позитивним для них.
Забутими світанками я захопилась вже давно. Ловила сонце у долоні ледве-ледве воно прокинулось. Караулила через прозоре небо.
Хронічна втома, постійне бажання поспати та не бачити нікого...
Панічно боюсь залишитись без кави. Кожен напій з нею – для мене щось особливе. Чорна кава – смак мого смутку. З молоком – ранкове щастя. З лікером та вершками – хоч це в моєму житті буде солодким.
Нарешті… На світанку колюче проміння лагідне. Я обійму тебе терплячого, коханого та єдиного.
Менізавжди снились дуже цікаві сни, снилось таке, про що інші люди навіть і не думають… але це, це просто….
Значить так: сниться мені, що приїздить наш президент в якесь маленьке містечко. Разом з ним журналісти, його команда, камери, блаблабла…і я якби з ними. Прийшли ми дивитись місцеву школу, а там немає вхідних дверей. Замість них висить якась тканина.От директор цієї школи і каже, що Віктор Андрійович то і є наша найбільша біда, не можемо двері поставити, намає грошей. А президент такий веселий-веселий, виходить наперед, оглядає всіх задоволеним поглядом повертається до клумби і….починає справляти малу нужду на чорнобривці. Всі в шоці… я така виходжу наперед і кажу до директора, що якщо вам поставити ці двері поплєчу, то нашому президенту по*ую, розвертаюсь і йду….
……йду, возмущяюсь і чую, що хтось за мною біжить. Повертаюсь, а то(парам-парам) Жванія і каже « Що ж ви Анна А-вна йдете від нас, то ж такі політтехнології», а я така « Які на*уй технології, це п**дєц, п-о-з-о-р, розумієте»
пс: а я ж просила щоб в ніч на Івана Купала мені приснився сужений
Здесь отображаются последние записи тех блоггеров, которых вы добавили в друзья. Список друзей вы можете просмотреть здесь. Редактировать список и разбивать друзей на группы можно здесь.
Комментариев 23
Недавно по делам пришлось побывать в Бахчисарае. Когда все было сделано, решила возвращаться домой, но опоздала буквально на несколько минут на электричку. На автобусе ехать не захотела, решила дождаться следующий электрички. Но так как до нее было два с половиной часа, недолго думая пошла, гулять по городу и сделать несколько фотографий своих любимых уголков города. Благо Бахчисарай город маленький и за несколько часов его можно обойти пешком вдоль и поперек.
Вроде бы всего в 3-5 часах пути, рядом с навязчивым и набившим оскомину Египтом находится чудо-страна, древний памятник под белым солнцем пустынь - Иордания. По суше из Египта к "чуду" не добраться - там протянул Эйлатскую лапу к Красному морю Израиль, страна, само существование которой до сих пор де-юре даже непризнанно многими арабскими государствами, однако не считаться с которой в регионе де-факто нельзя.
Багнюка на дорозі ;) (фото 
Лента друзей RSS